Заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів с.Золотоношка Драбівської селещної ради Черкаської області

Методика комплексної оцінки стану здоров’я дітей і підлітків

Вивчення стану здоров’я є з одним найважливіших розділів роботи лікаря, що обслуговує дітей і підлітків. Важливість цієї роботиполягає, насампередв тому, що саме у дитячому віці формується фізичне та психічне здоров’я людини, її стійкість до впливу несприятливих чинників навколишнього середовища та соціальних умов життя.

Нині у повсякденній діяльності санітарних лікарів, лікарів-педіатрів, сімейних лікарів та лікарів загальноосвітніх навчальних закладів використовуються наступнікритерії комплексної оцінкистануздоров’я дітей і підлітків:

1. Наявність або відсутність у момент обстеження хронічних захворювань.

2. Рівень функціонального стану основних систем організму.

3. Ступінь опірності організму несприятливомувпливу чинників навколишнього середовища.

4. Рівень нервово–психічного і фізичного розвитку, що досягнутий, та ступінь його гармонійності.

Відповідно до указаних критеріїв розроблена схема розподілу дітей і підлітків за групами здоров’я. Виділяють5 груп здоров’я:

Перша група здоров’я– Здорові діти і підлітки з гармонійним розвитком тарівнем розвитку функціональних систем організму, що відповідає вікові.

Друга група здоро’я– Здорові діти і підлітки, що мають функціональні та деякі морфологічнівідхилення, а також знижену опірність до гострих та хронічних захворювань, тобто часто і тривало хворіють.

Третя група здоров’я– Діти і підлітки, які страждають хронічними захворюваннями у стані компенсації, зі збереженням функціональних можливостей організму.

Четверта група здоров’я– Діти і підлітки, які страждають хронічними захворюваннями у стані субкомпенсації, зі зниженими функціональними можливостями організму.

П’ята група здоров’я– Діти і підлітки, які страждають хронічними захворюваннями у стані декомпенсації, зі значно зниженими функціональними можливостями організму.

Розподіл дітейзагрупамиздоров’я дозволяє виявитиосіб, які маютьфактори ризикущодо розвитку патологічних зрушень, дітей з початковими формами захворювань та функціональними відхиленнями і розробити комплекс заходів з питань охорони та зміцнення їх здоров’я, профілактики виникнення хронічних захворювань.

В першу чергу, це стосується дітей і підлітків, які відносяться до другої групи здоров’я (діти–реконвалесценти, а також діти, які часто і тривало хворіють, з загальною затримкою і дисгармонійністю фізичного розвитку як за рахунок надлишкової маси тіла, так і за рахунок її дефіциту без ендокринної патології, з порушеннямипостави, плоскостопістю, з функціональнимизрушеннямиз бокусерцево–судинної системи, міопією, карієсом, гіпертрофією піднебінних мигдаликівIIступеня, алергічними реакціями, збільшенням щитоподібної залозиIіIIступенів, астенічним синдромом тощо).

Відеофільм

Проступінь опірності (резистентності) організмусудять за даними щодо кількості захворювань з тимчасовою втратою працездатності і загострень хронічних хвороб протягом минулого та поточного років, а також за показниками станунеспецифічної резистентності (вміст Х–хроматину і гетерохроматину в слизовому епітелії щоки, глікогену в нейтрофілах, активність лужної і кислої фосфатаз в нейтрофілах, дегідрогенази і сукцинатдегідрогенази в лімфоцитах, лізоциму і лактатдегідрогенази у слині, ступінь бактерицидності шкіри тощо).

Оцінка функціонального стану організмупроводитьсяз використаннямклінічнихметодів, а також за допомогою спеціальнихфункціональних проб(ортостатичнапроба, пробаМартіне–Кушелевського, проба Летунова, степ–тест (РWС170) тощо).

Середчинників, що формують здоров’ята справляють найбільш потужний вплив на процеси розвитку організму, який росте, виділяють сприятливі (або оздоровчі) та несприятливі (або фактори ризику) чинники.

До числасприятливих чинниківвідносять:

1.Раціональний режим добової діяльності.

2.Адекватне та збалансоване харчування.

3.Відповідність навколишнього середовища гігієнічним вимогам.

4.Оптимальний руховий режим.

5.Загартовування.

6.Наявність гігієнічних навичок та здоровий спосіб життя.

До числанесприятливих чинниківналежать:

1.Порушення режиму дня та навчально–виховного процесу.

2.Недоліки в організації харчування.

3.Порушення гігієнічних вимог до умов ігрової, навчальної та трудової діяльності.

Відеофільм Короткозорість у дітей

4.Недостатня або надлишкова рухова активність.

5.Несприятливий психологічний клімат у родині та в колективі.

6.Відсутність гігієнічних навичок, наявність шкідливих звичок.

Визначення комплексу сприятливих та несприятливих чинників, що впливають на здоров’я учнів, надає можливість розробити, науково–обгрунтувати та запровадити систему (концепцію) управління станом здоров’я дітей і підлітків.

Методики оцінки фізичного розвитку дітей і підлітків

Фізичний розвиток дітей і підлітківоцінюють на підставі визначення соматоскопічних (антропоскопічних), соматометричних (антропометричних) та фізіометричних показників з їх подальшою оцінкою за допомогою методу сигмальних відхилень, за шкалами регресії, з використанням комплексного та центильного методів.

Досоматоскопічних показниківвідносять стан шкірних покривів та слизових оболонок, ступінь жировідкладання, характеристики опорно–рухового апарату (кістяк, форма грудної клітки, хребта, ніг та стоп), а також ознаки статевого дозрівання (оволосіння під пахвами та на лобку, розвиток молочних залоз у дівчат, оволосіння на обличчі, розвиток щитоподібного хряща гортані, мутація голосу у юнаків) (мал. 1,2 3).

Мал. 1. Основні види постави(а – лордотична; б – кифотична;

в – правильна; г – сутулувата; д – випрямлена)

(1)(2)

Мал. 2.Методика вимірювання глибини фізіологічних вигинів хребта (1)

та основні види сколіозів (2)

(1–4 – довжина хребта; 2 – шийний вигин; 3 – поперековий вигин;

а – грудний правобічний; б – загальний лівобічний; в –S–подібний)

Мал. 3.Форми нижніх кінцівок

(а – нормальна; б – X–подібна; в – О-подібна)

Провіднимисоматометричнимипоказникамивважають довжину і масу тіла, обвід грудної клітки та інші обводи (обводи голови, плеча, стегна тощо), які визначають на підставі використання спеціальних антпропометричних точок (мал. 4).

Мал. 4. Спеціальні антропометричні точки

а – вид збоку: 1-верхівкова; 2-глабела; 3-потилична; 4-верхньогрудинна;

5-шиловидна; 6-кінцева; 7-п’яткова;

б – вид спереду: 1-верхівкова; 2-тім’яна; 3-глабела; 4-підборідкова;

5-верхньогрудинна; 6-середньогрудинна; 7-плечова;

8-променева; 9-шиловидна; 10-пальцьова;

11-верхньогомілкова; 12-нижньогомілкова;

13-вертельна; 14 – лобкова.

Дофізіометричних показниківналежать м’язова сила кистей, життєва ємність легень, станова сила тощо.

Для визначення довжини тілау положенні стоячи та сидячивикористовуютьдерев’яним ростомір,який являє собою стояк завдовжки2 м, закріплений на підставцірозміром 70 x45 см, з відкидною лавкою на висоті40 см, що призначена для вимірю­вання росту сидячи. На стояку нанесено дві колонки сантиметро­вих поділок. Відлік за першої з них починається від підставки, відлік за другої-відвідкидної лавки. На стояку закріплена пересувна муфта з горизон­тальною планшеткою, яку під час дослідження опускають до контакту з тім’яною кісткоюобстежуваного.

У разі вимірюваннядовжини тіла стоячиобстежуваний має стати струнко спи­ною до планки, тримаючи п’ятки разом, носки нарізнотаторкаючисьїї трьома точками-п’ятками, сідницями і міжлопатковою ділян­кою. Голова обстежуваного повинна бути в такому положенні, щоб лінія, якам з’єднуєнижній край очної ямки та верхній край козелка вуха була паралельною підлозі.

Для вимірюваннямаси тіласлід використовувати медичні ваги.

Обвід грудної кліт­кивимірюють сантиметровою стрічкою у стані максимального спокою,максимального вдиху та максимального видиху (стріч­ка спереду повинна проходити по ниж­ньому краю соскового кільця у хлоп­чиків і вздовж четвертого ребра у дів­чаток, ззаду-між нижнім краєм лопа­ток при опущених руках).

Для визначенняжиттєвої ємності легень використовують водяний або пневматичний спірометр, для визначенням’язової сили рук– кистьовий динамометр, для визначеннястанової сили-становий динамометр. Причому у будь-якому разі у ході дослідження реєструють максимальний результат.

Оцінку фізичного розвитку проводять на підставі зіставлення індивідуальних даних зрегіональними стандартами фізичного розвитку, тобто з середніми нормативними значеннями для кожної окремої віково–статевої групи, які відображують рівень фізичного розвитку дітей і підлітків, що мешкають у подібних умовах перебування.

Оцінка фізичного розвитку методом сигмальних відхилень

Метод сигмальних відхилень з графічним зображенням профілю фізичного розвиткупередбачає порівняння кожної індивідуальної ознаки з середньозваженою арифметичною величиною для цієї ознаки при певному віці, що дозволяє визначити її фактичне відхилення від нормативних значень.

Далі шляхом ділення фактичного відхилення на величину середнього квадратичного відхилення знаходятьсигмальне відхилення (), що і надає інформацію про те, на яку величину сигм у більшу або меншу сторону відрізняються показники досліджуваної дитини від середніх показників, властивих певному віково-статевому періодові.

Відхилення у межах від–1до+1вважаютьсереднімрозвитком досліджуваної ознаки, від–1,1до–2– розвиткомнижче середнього, від–2,1та нижче –низьким, від+1,1до+2–вище середнього, від+2,1та вище –високим.

Для побудовипрофілю фізичного розвиткуна однаковій відстані одна від одної проводять горизонтальні лінії, кількість яких зумовлюється числом ознак, що підлягають оцінці, і на кожній з них відкладають значення отриманих відхилень, котрі з’єднують прямими лініями (мал. 5). Метод сигмальних відхилень дозволяє визначити ступінь розвитку кожної окремої ознаки фізичного розвитку та його пропорційність, відомості про яку надає саме профіль. Якщо величини відхилень укладаються в одну сигму – розвиток вважаєтьсяпропорційним, якщо не укладаються –непропорційним.

Висновок щодо фізичного розвитку дитини у випадку використання методу сигмальних відхилень повинен мати такий вигляд:“Фізичний розвиток ПетренкоІ., 11 років, за довжиною тіла середній (вище середнього, високий, нижче середнього, низький), за масою тіла середній (вище середнього, високий, нижче середнього, низький), за обводом грудної клітки середній (вище середнього, високий, нижче середнього, низький), пропорційний (непропорційний)”.

Приклад. Дати оцінку фізичного розвитку хлопчика Іваненка П., вік 10 років, довжина тіла –129 см, маса тіла37 кг, величина обводу грудної клітки –61 см.

Під час виконання самостійної роботи в протокольний зошитзаносятьсядані про школяра (прізвище, вік, стать, стан здоров’я), потім за зразком(табл. 2)у графу “Школяр” заносять даніщододовжини і маси тілатаобводу грудної клітки досліджуваного учня.

Таблиця 2

Дані індивідуальної оцінки фізичного розвитку

Після цього, використовуючи дані таблиці 3, знаходять стать та вік обстежуваного, потім відповідні стандартні величини окремих показників (довжина і маса тіла, обвід грудної клітки) фізичного розвитку, а саме: середньоарифметичну зважену величину (М) та середньоквадратичне відхилення (s) і заносять у таблицю 2 (графа “Стандарт”).

Далі для кожного показника визначають різницю між фактичною та стандартною величинами.Наприклад, якщоріст 10–річного хлопчика становить129 см,астандарт (М) дорівнює134,7 см,різницяскладає129 – 134,7 = –5,7 см.

Одержану різницю ділятьнаs(унашому випадку вона дорівнює4,5 см) і одержуютьвеличину сигмального відхилення: –5,7 : 4,5 = –1,26s. І, зрештою, за даними щодо величини і знаку сигмального відхилення обґрунтовуютьоцінку фізичного розвитку за окремим показником.

У нашому випадку, ураховуючи, що величина сигмального відхилення становить –1,26s, фізичний розвиток хлопчика за ростом – нижче середнього.

Згідно з наведеною схемою аналізуються дані фізичного розвитку і за іншими показниками.

Таблиця 3

Регіональні стандартизовані показники фізичного розвитку дітей шкільного віку

У нашому випадку, ураховуючи, що величина сигмального відхилення становить –1,26s, фізичний розвиток хлопчика за ростом – нижче середнього.

Згідно з наведеною схемою аналізуються дані фізичного розвитку і за іншими показниками, висновок повинен мати такий вигляд: фізичний розвиток Іваненка П. 10 років, за довжиною і масою тіла та обводом грудної клітки нижче середнього, пропорційний.

Основним недоліком цього методу оцінки фізичного розвитку є те, що величини показників оцінюються окремо безурахування ступеня їхвзаємозв’язку. Разом з тим кожному росту людини повинні відповідати певні величини маси тіла і обводугрудної клітки, тобто фізичний розвиток повинен буди гармонійним. Цей недолік усувається у разі використанняметоду оцінки фізичного розвитку за шкалами регресії, а такожкомплексного і центильного методів.

Оцінка фізичного розвитку за шкалами регресії

Використання методуоцінки фізичного розвитку за шкалами регресіїдозволяє подолати головний недолік методики сигмальних відхилень, а саме відокремлений характер оцінки кожної соматометричної ознаки. Оціночні таблиці у цьому випадку ураховують кореляційну залежність між ростом, масою тіла та обводом грудної клітки і, отже, дозволяють дати більш ґрунтовну оцінку ступеня фізичного розвитку за сукупністю взаємопов’язаних ознак.

Перший етап проведення оцінки фізичного розвитку за оціночними таблицями шкал регресії спрямований напошук групи(розвиток середній, нижче середнього, вище середнього, низький, високий), до якої слід віднести довжину тіла дитини. Далі знаходять показники маси тіла та обводу грудної клітки, що повинні відповідати фактичному ростові та порівнюють з ними фактичні показники досліджуваних ознак. Для цього від величини фактичного розвитку ознаки віднімають його стандартне значення та ділять на сигму регресії(R)для кожної досліджуваної ознаки.

Фізичний розвиток вважається:

—гармонійним,якщо індивідуальні показники, що визначені, перебувають у межахМ±1Rабо відМ±1,1Rі вище за рахунок розвитку м’язів;

—дисгармонійним, якщо індивідуальні показники, що визначені, перебувають у межах відМ-1,1RдоМ-2Rабо відМ+1,1RдоМ+2Rза рахунок підвищеного жировідкладання;

—різко дисгармонійним, якщо індивідуальні показники, що визначені, перебувають у межах відМ-2,1Rі нижче або відМ+2,1Rі вище за рахунок підвищеного жировідкладання.

Висновок щодо фізичного розвитку дитини у випадку використання методу його оцінки за шкалами регресії повинен мати такий вигляд:“Фізичний розвиток Петренко І., 11 років, за довжиною тіла середній (вище середнього, високий, нижче середнього, низький), за масою тіла, обводом грудної кліткигармонійний (дисгармонійний, різко дисгармонійний).

Крім того, проведене дослідження дозволяє віднести дитину до однієї з 4 основних груп фізичного розвитку:нормальний фізичний розвиток– маса тіла у межах відМ–1RдоМ+2R;дефіцит маси тіла– маса тіла менш,ніжМ–1,1R;надлишок маси тіла– маса тіла більш,ніжМ+2,1R;низький ріст– довжина тіла менша,ніжМ–2.

Оцінка фізичного розвитку комплексним методом

Комплексний метод оцінки фізичного розвиткудозволяє урахувати як особливості морфофункціонального стану організму, так і відповідність рівня його біологічного розвитку календарному вікові (табл. 4).

Таблиця 4

Критерії оцінки фізичного розвитку дітей і підлітків

Спочатку за даними довжини тіла, щорічного збільшення довжини тіла, числа постійних зубів, ступеня розвитку вторинних ознак статевого дозрівання, терміну окостеніння кісток кисті визначаютьбіологічний вік дитинита порівнюють його з календарним. У залежності від значень отриманих показників він можевідповідати календарному вікові, випереджувати його або відставати від нього.

Наступний етап комплексного методу пов’язаний з оцінкоюморфофункціонального стану організмуіз застосуванням шкал регресії та віково–статевих стандартів розвитку функціональних показників.Фізичний розвиток вважається:

—гармонійним,якщо величини маси тіла і обводу грудної клітки відрізняються від нормативних значень у межах від–1Rдо+1Rта функціональні показники характеризуються відхиленнями від–1і вище;

—дисгармонійним, якщо величини маси тіла і обводу грудної клітки відстають або випереджають стандартні значення за рахунок надлишкових жировідкладень на±1,1R– ±2Rта функціональні показники знаходяться у межах від–1,1sдо –2s;

—різко дисгармонійним, якщо величини маси тіла і обводу грудної клітки відстають або випереджають нормативні показники за рахунок надлишкових жировідкладень більш, ніж на±2,1Rта функціональні показники характеризуються відхиленнями від–2,1і нижче.

Висновок щодо фізичного розвитку дитини у випадку використання комплексного методу повинен мати такий вигляд:“Фізичний розвиток Петренко І., 11 років, середній (вище середнього, високий, нижче середнього, низький), гармонійний (дисгармонійний, різко дисгармонійний), біологічний вік відповідаєкалендарному вікові (випереджає календарний вік, відстає від календарного віку)”.

Отже, під час використання комплексного методу оцінки фізичного розвитку рівень біологічного розвитку визначається на підставі встановлення ступеня відповідності його основних ознак віково–статевим стандартам (табл. 5 та 6).

Таблиця 5

Показники рівня біологічного розвитку хлопчиків шкільного віку

Таблиця 6

Показники рівня біологічного розвиткудівчатокшкільного віку

Примітка:Ах – обволосіння пахвових впадин, Р – обволосіння лобка,F–обволосіння обличчя,L– розвиток кадика,V– мутація голосу, Ма– розвиток молочної залози, Ме – поява менструацій.

Рівень фізичного розвитку за довжиною тіла визначається за допомогою шкал регресії або у випадку їх відсутності за методом сигмальних відхилень.

Як і в попередньому випадку існують 5 оцінок фізичного розвитку за ростом: високий, вище середнього, середній, нижче середнього, низький.

Середню зважену величину кожного показника фізичного розвитку знаходять у таблиці 7.

Таблиця 7

Регіональні стандартизовані показникифізичного розвитку

дітей і підлітків 7–16 років

Коефіцієнт регресії (Ry/х) показує, на яку величину змінюються значення маси тіла (кг) і обводу грудної клітки (см) при збільшенні абозменшенні довжини тіла на стандартну одиницю вимірювання (см). Сигма регресії (sR) дозволяє визначити величину індивідуального відхилення маси тіла і обводу грудної клітки від стандартних даних довжини тіла.

За допомогою коефіцієнта регресії та сигми регресії складають оціночні таблиці (шкали регресії за ростом), які дозволяють оцінювати гармонійність розвиткулюдиниза морфологічними ознаками. Ступінь гармонійності фізичного розвитку визначається шляхом порівняння фактичної маси тіла і обводу грудної клітки зі стандартними величинами цих показників для певного віку і статі, які представлені в таблиці 8.

Різницю між фактичною і стандартною величинами показника фізичного розвитку ділять на сигму регресії і отримують величину сигмального відхилення, яка дозволяє визначити ступінь гармонійності фізичного розвитку школяра.

Критерії оцінки фізичного розвитку організму з використанням шкал регресії наведені вище. Слід лише підкреслити, що діти з відхиленням маси тіла від стандартних значень понад –3sRповинні бути направлені до ендокринолога.

Функціональні показники під час використання комплексного методу оцінюють за допомогою методу стандартних сигмальних відхилень.

Таблиця 8

Оцінка фізичного розвитку школярів 11 років (шкала регресії за ростом)

Отже, якщо, наприклад, необхідно дати оцінку фізичного розвитку дівчинки 11 роківз довжиною тіла –148 см, масою тіла –37 кгтавеличиною обводу грудної клітки –71 см, яка за рік додає у рості8 см, має 20 постійних зубів та ступінь розвитку вторинних статевих ознак: Ма1, Р0,1,Ах1, хід практичної діяльності лікаря повинен бути таким.

Спочатку з метою визначення рівня біологічного розвитку порівнюють дані дівчинки, яка була обстежена,зі стандартами рівня біологічного розвитку для дівчаток 11 років (табл. 5).

За данимитаблиць стандартів біологічного розвитку дівчатоку віці 11 років довжина тіла повинна становити 142,2±7,1 см, щорічне збільшення довжини тіла–6–8 см, число постійних зубів – 21±3, ступінь розвитку вторинних статевих ознак – Ма1, Р0,1, Ах0,1.Таким чином, у нашому випадку показники біологічного розвитку дівчинки відповідають стандартним величинам, тобто рівень біологічного розвитку відповідає календарному віку.

Далі для оцінки фізичного розвитку використовують оціночні таблиці за шкалою регресії (табл. 7). За даними таблиці ріст дівчинки відповідає середньому, тобто фізичний розвиток за довжиною тіла є середнім. Використовуючи величини сигм регресії, знаходять, які маса таобвідгрудної клітки повинні бути у дівчинки при її рості. За таблицею шкал регресії для 11–річних дівчаток, що мають ріст148 см, маса тіла повинна складати40,9 кг, а сигма регресії (sR)–5,11 см, і,отже, 37 – 40,4 = –3,9; –3,9 : 5,37= –0,63sR, тобто різниця у масі тіла знаходиться в межах±1sR, щоуказує на гармонійний розвиток дівчинки за масою тіла у порівнянні з ростом. Аналогічно визначають відповідність обводу грудної клітки росту дівчинки.

Якщо фізичний розвитокєдисгармонійнимабо різко дисгармонійним, тодіобов’язково слідуказати причинувиявлених зрушень у морфофункціональному стані (за рахунок надлишкової або недостатньої маси тіла, малогообводугрудної клітки)таобґрунтуватирекомендаціїщодокорекції фізичного розвитку(збільшення або зменшення енергетичної цінності харчового раціону, зміна набору харчових продуктів,запровадження активних занять фізичною культурою та спортом тощо).