КОЗАЦЬКА ПЕДАГОГІКА В СУЧАСНОМУ ЗАКЛАДІ ОСВІТИ
Відкрити перед кожним вихованцем усі джерела, якими живиться могутнє почуття любові до Батьківщини. Це і природа рідного краю, слово рідної мови, культ Матері і Батька, Мала Батьківщина, її історичне та героїчне минуле, працелюбність.
Василь Сухомлинський
Сучасне освітнє середовище перебуває на шляху кардинальних змін: децентралізація, побудова Нової української школи, імплементація в дію положень Закону про освіту від 05.09.2017 року. Згідно з освітньою реформою випускник сучасної школи – це високоінтелектуальна, всебічно розвинена особистість з критичним мисленням; інноватор, який здатний змінювати навколишній світ та навчатися упродовж життя; патріот з активною життєвою позицією. Саме тому, надалі залишається актуальним національно-патріотичне виховання дітей та молоді (відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 16.06.2015 року та Концепції Нової української школи, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 року № 988-р). Нова українська школа вимагає переосмислення змісту освіти, інноваційних підходів до підбору, подачі та вивчення навчального матеріалу, а також організації виховної роботи. Яким чином цього можна досягнути? Які існують способи вирішення цієї проблеми? Наш народ каже: «Нове – це давно забуте старе». Мається на увазі, козацька педагогіка. Вважаємо її унікальною, якщо хочете, – феноменальною. Виховати, сформувати, виплекати справжнього, свідомого українця, патріота держави, компетентну, молоду людину, яка легко адаптується в соціумі, орієнтується в різних життєвих обставинах – одне із основних завдань педагогічного працівника. Ще відомий вітчизняний педагог Василь Сухомлинський писав: «Патріотизм – серцевина людини, основа її активної позиції». Прищепити почуття поваги і любові до Батьківщини, її народу, мови, звичаїв, традицій, національного одягу, пісні для сучасного вчителя-наставника допоможе використання цінних надбань козацької педагогіки. Ознайомлення учнів, вихованців закладів позашкільної освіти зі сторінками життя, побуту, видами діяльності жителів Гетьманщини – осередку свободи й надії нашого народу – козаків Запорозької Січі, вивчення зразків духовної і матеріальної культури українського козацтва, з’ясування специфіки життя наших волелюбних предків – все це дає основу, закладає надійний фундамент сильного духу сучасних українських лицарів та юних берегинь. Коли гортаєш сторінки історії України XV–XVII ст. переконуєшся, що козацтво – це не лише українське військо, а національно свідома державна організація, носій лицарського духу та звитяги, ревні захисники української культури і християнської віри. Окрему увагу варто приділити січовим школам, що були унікальним явищем. Вони задовольняли багато потреб козацтва: освітні, культурні, політичні, соціальні тощо. Вихідці цих шкіл були дуже обізнаними, міцними духом і тілом. Ті, хто вирізнявся своїми здібностями, міг продовжити навчання у Острозькій або Києво-Могилянській академіях – горнилах якісної вищої освіти нашої держави. Підвалинами і наріжним каменем у методиці козацької педагогіки є волелюбний характер, самодисципліна, порядність, правдивість, сила волі і витримка, культурно-політичний феномен. Сучасному педагогу у процесі формування особистості школяра, стануть у пригоді та служитимуть прекрасним взірцем такі риси, як: козацька відданість у дружбі, товариськість, мирне сусідство, нетерпимість до крадіжок чужого майна, глибока віра в Бога. Слушною та надзвичайно доцільною є думка відомого українського журналіста Б. Сушинського: «Реалізація ж науково обґрунтованих і випробуваних історією козацько-лицарських виховних традицій – один із найефективніших українознавчих підходів у навчально-виховній роботі». Філософія змісту пісень кобзарів, лірників, поводирів є також мікросхемою сучасної української думки. Якщо педагогу нової української школи провести паралель між коренями українського козацтва та європейського середньовічного лицаря, то побратимство, гідність, школи гарту, висока релігійність є об’єднуючою ланкою. Під Покровом Божої Матері козаки не боялися ні вогню, ні меча. Тож недарма Свято Покрови вважається Днем українського козацтва. Згідно Указу Президента України Петра Порошенка 14 жовтня призначено Днем захисників Вітчизни.Ефективність навчально-виховного процесу залежить від тих форм, методів і технологій, які безпосередньо обирає заклад освіти. Золотоношківська ЗОШ І-ІІІ ст.. звертає особливу увагу на роль козацької педагогіки у процесі національно-патріотичного виховання молоді, її значущість та важливість. Використання елементів та засад козацької педагогіки лише збагачує та покращує сучасний навчально-виховний процес. Справедливо зауважував Б. Сушинський: «Козацтво стало найдосконалішою формою вияву генетично закодованих здібностей і можливостей нашого народу». Можемо сміливо стверджувати, що використання козацької педагогіки в навчально-виховному процесі є правильним рішенням, що відповідає вимогам та викликам часу.
Коментарi